Автоматичного стягнення боргів без рішення суду в Україні не запроваджують – порядок залишається незмінним. Водночас новий закон №14005 спрощує окремі процедури.
Про це повідомила голова Ради приватних виконавців України Оксана Русецька в інтерв'ю для "Українського Радіо". За її словами, документ не вводить нових жорстких механізмів впливу, а лише модернізує систему через цифровізацію процесів.
Законопроєкт №14005 Верховна Рада ухвалила 7 квітня 2026 року. Він є частиною євроінтеграційних зобов’язань України та входить до програми Ukraine Facility. Водночас у суспільстві з’явилися побоювання, що борги тепер нібито стягуватимуть автоматично – без суду чи виконавця. Експертка наголошує, що такі твердження не відповідають дійсності.
Документ передбачає цифровізацію технічних етапів, але не скасовує ключову роль суду та виконавця. Зокрема, нововведення включають автоматичне виключення з Єдиного реєстру боржників після повного погашення боргу, швидший обмін інформацією між банками, виконавцями та державними базами, а також зменшення бюрократії для громадян.
Навіть перекази родичам – під обмеженнями: які суми дозволяють банки
Українців попередили про жорсткі відключення світла: коли можуть запровадити обмеження
Світ на порозі великої пожежі: Григорій Тамар в ефірі у Влащенко розкрив, чому Трамп мовчить про реальні удари по Росії
Комуналку рахуватимуть інакше: несправедливим платіжкам кінець
Раніше навіть після сплати боргу потрібно було чекати на оформлення документів виконавцем. Тепер у випадку невеликих сум процес відбуватиметься значно швидше і частково автоматично. Водночас це стосується лише боргів у межах приблизно 10 мінімальних зарплат (близько 86 тисяч гривень). Якщо сума більша – усі процедури, як і раніше, здійснює виконавець.
Важливо, що без рішення суду жодні санкції не застосовуються. Як і раніше, спочатку має бути судове рішення, далі відкривається виконавче провадження, після чого особу вносять до реєстру боржників і можуть накладати обмеження. Після повного погашення боргу всі обмеження скасовуються.
Окрему увагу приділили питанню житла. Новий закон посилює захист громадян: якщо раніше єдине житло не підлягало стягненню при боргу до 20 мінімальних зарплат, то тепер цей поріг збільшено до 50 мінімальних зарплат – понад 400 тисяч гривень. Таким чином ризик втрати житла для більшості українців зменшується.
Щодо інших обмежень, зокрема виїзду за кордон, вони залишаються без змін. Такі заходи застосовуються лише за рішенням суду і за наявності підстав, наприклад у разі ухилення від виконання рішення. Виняток – заборгованість зі сплати аліментів понад чотири місяці.
Загалом новий закон не посилює тиск на боржників, а робить систему більш прозорою та швидкою, що є однією з вимог європейських партнерів України.
Раніше портал Знай повідомляв, арешт рахунків, майна та додаткові стягнення: боржникам готують удар.
Також наш портал інформував, сусідів перетворять на колекторів: на мешканців хочуть повісити чужі борги.
Крім того, ми писали, українців можуть позбавити житла: хто знаходиться в зоні ризику.