Практика викрадення українців на окупованих територіях стала для росіян майже рутиною. Захоплення, тортури, приниження та знущання – все це давно на порядку денному. Але питання: як тим, хто дивом вирвався з полону, довести свої страждання і отримати допомогу від держави?

Як з'ясувала ZMINA, після звільнення життя українських військових виявляється не легшим. Бюрократія – головний ворог. Документів у багатьох немає – їх забрали окупанти, а поновити складно.

Табір для військовополонених / фото: DW

Про один із таких "квестів" розповів колишній поліцейський Антон Ломакін. Провівши в полоні майже чотири місяці, він пройшов через "страту" (імітацію розстрілу), побиття та тортури. Його випустили, але довести факт полону виявилося непросто.

"Багато паперів потрібно, багато бюрократії. У мене не було проблем, тому що я юрист. Якщо ти не юрист, тобі буде складно", – каже Ломакін.

Популярні новини зараз

Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання

Росія може завдати потужного удару по Україні 20 листопада: посольство США застерегло всіх

"Ощадбанк" блокує пенсійні картки: хто може втратити останні копійки

Українцям виплатять по 4 500 гривень: кому пощастить отримати допомогу

Показати ще

Антон розповідає, що на комісії при Мінреінтеграції рішення ухвалюються майже випадково – зранку всі "за", надвечір голосів вже не вистачає. При цьому навіть наявність відео не завжди допомагає.

"Може бути так, що ти розкажеш, як тебе затримували, наведеш якісь факти, а тобі відмовить. Там у них засідає колегія і голосують, хто за те, щоб дати тобі статус, хто проти, а хто утримався. Вранці приходять такі бадьорі, спочатку все так , так, так, а потім втомлюються і просто не дають кількість голосів, аргументувати вони ніяк не можуть.

Медичний заклад, фото: DT.UA

Також Ломакін розповів про свій досвід проходження судмедекспертизи – із явним розчаруванням. Він потрапив на неї через деякий час після полону, і лікар, мигцем глянувши на результати, заявив: «Тут уже немає сенсу, тому що тут уже зажило в тебе».

І це при тому, що Ломакін мав серйозні шрами і зламані ребра. Лікар просто виміряв шрами лінійкою, пробурчав щось про "прищі" і за сім хвилин завершив огляд.

Антон одразу пояснив судмедексперту, що справа проти росії, а не для нього особисто. Лише після цього у висновку з'явилася згадка про можливі удари струмом. Проте психологічні випробування ніхто навіть не пропонував.

Ломакін визнає, що ситуація з реабілітацією колишніх полонених у країні далека від ідеалу. Немає системної програми, яка б реально допомагала людям відновлюватися після полону, і інформації щодо цього теж мало. Іноді допомога надходить від громадських організацій, як це було і в нього.

"Я відновлюю здоров'я за свій рахунок і через волонтерів", – розповідає Антон.

Захисники України, скріншот з відео

Процес встановлення факту полону може розтягнутися на рік і більше, але вихід є

Олена Білячкова, координатор груп сімей військовополонених і зниклих безвісти, пояснює часто просто не вистачає кадрів, які могли б оперативно вести розслідування.

Однак у структурі СБУ діє Об'єднаний центр з координації пошуку та звільнення військовополонених. Він допомагає не лише військовим, а й цивільним, які потрапили в полон, отримати довідку, яка б підтверджувала цей факт.

Коли людину звільняють, вона може звернутися до Національно-інформаційного бюро для отримання довідки, яку потім видає СБУ. Громадянські заручники також можуть підтвердити своє перебування у полоні, і ця довідка дає право на статус громадянського заручника, що дозволяє отримати одноразову компенсацію у 100 тисяч гривень. За кожен рік у полоні покладається додаткова сума.

Звільнені з полону українці / фото: Telegram Омбудсмана

Громадянським складніше довести факт полону

"На жаль, наше законодавство не враховує того, що цивільні особи знаходяться в таких же умовах, як і військові в полоні, до них також застосовуються тортури і тортури. І вони виходять у такому ж жахливому стані, як і військовослужбовці. З нормативної сторони, з того, що я знаю, лікування відбувається в основному за власні кошти, або за допомогою громадських організацій або фондів", – каже Белячкова.

Білячкова каже, що цивільним складніше довести факт полону, оскільки важливими є свідки та документи від місцевих органів влади. Сім'ї викрадених також опиняються у скрутній ситуації: робочі місця зберігаються, але зарплати не виплачуються.

Отримання компенсації – довгий процес, і не всім вдається одразу її отримати, оскільки комісії перевантажені заявками. Але при позитивному рішенні громадянські заручники все ж таки зможуть розраховувати на свої кошти, просто це може зайняти час.

Нагадаємо, окрім сантехніки та худоби, у заставу під кредити росіяни почали залишати секс-іграшки

Раніше ми писали, ТЦК перерахував важливі відомості, які мають бути у сімей військовослужбовців ЗСУ

Крім того, Знай.ua розповідав про статус "дитини війни" і 15 тисяч на місяць: що потрібно робити